Слово «заповідник» походить від слова «заповідати». Заповідати - залишати у спадок для нащадків щось дороге й цінне. В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Вперше День заповідників і національних парків почав відзначатися 11 січня 1997 року за ініціативою Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи. На території сучасної України перший заповідник був створений у 1886 році українським природознавцем Володимиром Дідушицьким. Це був перший заповідник в Європі, який являв собою природний резерват площею 22,4 га поблизу с. Пеняки (нині Бродівський район Львівської області) та одержав назву «Пам’ятка Пеняцька».
На Харківщині станом на 01 січня 2020 року природно-заповідний фонд налічує 246 територій і об’єктів загальною площею 74,8 тис га, в тому числі, 13 об’єктів загальнодержавного значення площею 23,9 тис га.
Найбільший об’єкт – Національний природний парк Гомільшанські ліси розташований у Зміївському районі. Велика кількість природно-заповідних об’єктів сконцентрована у м. Харкові, Краснокутському та Великобурлуцькому районах.
Заповідники відіграють важливу роль у вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, підтримці екологічної рівноваги у природі, формуванні світоглядних орієнтирів людини.
Тож піклуймося про наші унікальні природні об'єкти, про пам'ятки природи, які ми повинні передати в спадщину наступним поколінням…