Людство досягло такої стадії, коли антропогенна дія на біосферу набула
безповоротного характеру, різко загострилися протиріччя між зростаючими
потребами суспільства і можливостями природи. Екологічна освіта була висунута
ЮНЕСКО і Програмою ООН з охорони довкілля в розряд основних засобів
гармонізації взаємодії людини і природи.
Стокгольмська конференція з охорони довкілля в 1972 році прийняла
рекомендацію про створення міжнародної програми за освітою в області довкілля.
В цілях виживання людству необхідне переосмислення самої суті взаємин людини,
суспільства і природи на основі нових підходів й ідей. Практична реалізація
ідей стійкого розвитку пов’язана зі зміною стереотипу культури взаємин людини і
природи. По визнанню вітчизняної і світової громадськості центральним чинником
у вирішенні проблем взаємин «Людина – Суспільство – Природа» стає екологічна
освіта.
Екологічна освіта – це сукупність наступних
компонентів: екологічні знання – екологічне мислення – екологічний світогляд –
екологічна етика – екологічна культура.
Екологічна освіта і в світі, і в Україні вважається сьогодні пріоритетним
напрямом навчання і виховання молоді. Конференція ООН в Ріо-де-Жанейро в 1992
році, що обговорювала проблеми довкілля і розвитку освіти, в своїх документах і
рішеннях також підкреслила величезне значення екологічної освіти в реалізації
стратегії виживання і стійкого розвитку людства.
Вищою і кінцевою метою екологічної освіти і виховання вважається
формування екологічної свідомості, оскільки лише свідомість визначає
поведінкові реакції людини, його вчинки, що виражаються в екологічній культурі.
Отже, підготовка нових кваліфікованих фахівців всесвітнього рівня – є однією з головних
державних програм розвідку суспільства.
На сьогодні чи не кожен вищий навчальний заклад (ВНЗ) готує спеціалістів,
магістрів в галузі екології та охорони навколишнього природного середовища. Екологічна
освіта у ВНЗ є продовженням попередніх етапів екологічної освіти (родина,
дитячий садок, середня школа) і наступним, більш високим рівнем у системі
безперервної багатоступеневої екологічної освіти. ВНЗ виховує у студентів
почуття високої відповідальності за збереження та примноження природних
багатств, бережливе їх використання, охорону природного середовища та довкілля.
Сучасна молодь вступає в життя в
епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків
науково-технічної революції та демографічного вибуху. Людству потрібні нова
філософія життя, висока екологічна культура й свідомість.
Одним з найважливіших факторів, що
впливають на становлення духовного світу молоді, є формування екологічного
мислення, екологічного світогляду, отже, й екологічної культури. Сучасна
цивілізована людина має усвідомлювати себе частиною природи, відчувати органічний
зв’язок з нею, сприймати вади, заподіяні їй, як свій власний біль. Адже
екологічна криза викликається не тільки технічним прогресом, але й пануючим
антропоцентричним екологічним усвідомленням.
Основне завдання екологічної освіти
та виховання – необхідність закріпити у суспільстві усвідомлення того, що
природні багатства не безмежні. Сучасне суспільство не має права жити за
рахунок майбутніх поколінь. Як казав
Антуан де Сент-Екзюпері: «Ми не отримуємо у спадщину Землю від пращурів, ми
отримуємо її в борг від наших дітей!»
Сподівання на нормальне продовження
життєдіяльності людей на нашій планеті пов’язане зі зміною духовності, з рівнем
свідомості людей. Однак зміна свідомості – досить повільний процес. Перебудова
свідомості потребує не одного десятиліття, а можливо і століття для формування
у людей нового ставлення до світу.
Працівники ДЕІ в Харківській області щороку підвищують рівень
кваліфікації шляхом проходження профільних курсів підвищення кваліфікації,
прослуховування освітніх лекцій, приймають участь у загальноосвітніх програмах
з метою ознайомлення з новітніми технологіями, які спрямовані на збільшення
ефективності роботи в цій сфері та збереження і захист довкілля.